А я все плакала

У нас немає плана Б
Ми живемо лише момент
Куди цей день нас приведе
Чи піднесе, чи ми впадем
А я все плакала-плакала, душу рвала
У свого серця питала, відповідь не знайшла
І знову плакала-плакала, бо не знала
Навіщо люди саджають в своїх садах квіти зла
А-а-а
Слухайте, то, що я наблюдаю щас, як люди сруться
Я би заборонив би писати коментарі без паспорта
Бо ви забуваєте про то шо ви можете і ранити людину, і так далі
А вам за це нічого немає
Перед тим, як писати, розумійте, що це буде читати друга людина
Їй буде абсолютно неприкольно від того
Чи буде вам прикольно від того шо неприкольно комусь?
Думаю, це неприкольно